ІНКРИМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до інкримінувати. Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Іван Франко, IV, 1950, 171);
// інкриміновано, безос. присудк. сл. Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Петро Колесник, Терен.., 1959, 272).
ІНКРИМІНОВАНИЙ
Тлумачення слова