ІНДИ́ГО, невідм., сер.
1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу.
2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини. Холодно-синя, кольору темного індиго, вставала вона [хмара] над розтрісканою землею (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 135); Доки з кам’яновугільної смоли не навчилися видобувати такі барвники, як індиго, алізарин та багато інших, їх одержували виключно з рослин (Знання та праця, II, 1965, 23).