ІНДУ́КТОР, а, чол., спец.
1. Електрична машина з ручним приводом для одержання змінного струму. Телефонний індуктор.
2. Магніт, який утворює в динамо-машині магнітне поле, що збуджує індукційні струми. Майже в усіх генераторах змінного струму обмотку.. встановлюють нерухомо, а обертатися примушують магнітну систему (індуктор) (Курс фізики, III, 1956, 191).