ІНДУКЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. лог. Те саме, що індуктивний 1. Індукційний метод навчання.
2. фіз., ел. Який виник унаслідок індукції (у 2 знач.). Стрілка гальванометра.. відхилятиметься, вказуючи на появу індукційного (наведеного) струму в колі котушки (Курс фізики, III, 1956, 172);
// Який ґрунтується на індукції. Індукційна електропіч; Індукційне зварювання труб;
// Признач. для індукції. Індукційна котушка.
3. фізл. Який ґрунтується на індукції (у 3 знач.), зумовлений нею. Індукційні відношення нервових процесів, що створюються в корі великих півкуль, виявляються в поведінці тварини й людини (Радянська психологічна наука.., 1958, 64).