ІМУНІЗО́ВАНИЙ, а, е, мед. Дієпр. пас. мин. ч. до імунізувати. Радянські учені встановили, що молодняк великої рогатої худоби, імунізований вакциною з штаму № 19, з віком втрачає позитивну реакцію зв’язування комплементу (Мікробіологічний журнал, XXII, 4, 1960, 37);
// у знач. прикм. Стан нервової системи імунізованих тварин впливає на перебіг алергічних реакцій (Мікробіологічний журнал, XVIII, З, 1956, 57).
ІМУНІЗОВАНИЙ
Тлумачення слова