ІМЛИ́СТИЙ, а, е. Пройнятий, обгорнений або затягнутий імлою. Був імлистий і понурий ранок (Іван Франко, II, 1950, 264); Журливий спів далеко лунав над імлистими луками… (Олесь Гончар, III, 1959, 183);
// Подібний до імли. Замість нього [снігу] імлистий дощ топив біле покривало землі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 525); Місяць, оторочений імлистим пилком, уже підбився на середину відлитого неба (Михайло Стельмах, I, 1962, 64).
Імлисті очі — очі без яскравого блиску; з ніжним, затуманеним поглядом. Була вона струнка, міцна, років вісімнадцяти, з розкішною каштановою косою і чорними імлистими очима (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 56).
ІМЛИСТИЙ
Тлумачення слова