ІЛЮСТРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.
1. Створювати до тексту малюнки, що супроводять виклад, пояснюють зміст твору. Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник, який ілюструватиме цю книжку (Олесь Донченко, VI, 1957, 67); Ілюструючи фольклорні матеріали В. Гнатюка в 1918-1922 роках, вона [Кульчицька] захопилася фантастикою народної міфології (Вітчизна, 4, 1964, 176).
2. перен. Наочно пояснювати, розкривати, потверджувати що-небудь за допомогою малюнків, прикладів і т. ін. Кілька свят та неділь викладав він своїм слухачам українську історію, ілюструючи її кобзарськими думами та деякими поетичними творами українських авторів (Борис Грінченко, II, 1963, 79); Цю бесіду [про виникнення пісні] слід ілюструвати цікавими репродукціями з картин художників (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 87);
// Бути ілюстрацією (у 3 знач.). Саме проти дверей над столом.. приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру (Леся Українка, II, 1951, 385); Ліза не любить Кіхани. Він переконався. Вся довга історія, що її розповіла вона, лише ілюструвала факт (Юрій Яновський, I, 1958, 188).
3. перен. Зображати яку-небудь тему, ідею тощо в музичному творі; супроводити музикою.