ІЛЮСТРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюструвати 1, 2. Валя почав читати популярну статейку про радіо. Складена вона була просто й цікаво, ілюстрована малюнками (Степан Васильченко, II, 1959, 188); Після першої світової війни цілі покоління дітей в Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранично простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької (Вітчизна, 4, 1964, 176).
2. у знач. прикм. Який має ілюстрації. У цукерні пив [Славко] каву й переглядав німецькі ілюстровані газети (Лесь Мартович, Тв., 1954, 265); Марі.. сіла поруч хворої показувати ілюстровані журнали (Юрій Яновський, Мир, 1956, 246).