ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ї, жін.
1. Те саме, що ілюстрування. Для ілюстрації обласних слів з народної техніки, ремесел, об’єктів матеріальної культури.. потрібні хоча б схематичні рисунки, довідки етнографічного характеру та ін. (Нариси з діалектології української мови, 1955, 190).
2. Зображення в книжці або журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; малюнок. Я тепер лагоджу до цензури томик.. моїх оповідань.. Хочу, щоб видання було європейське, з гарними ілюстраціями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198); Тарас тої зими закінчив свою картину «Катерина», робив ілюстрації до книжок (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 177).
3. перен. Приклад, який наочно пояснює, розкриває, потверджує що-небудь. Говорив [професор].. цікаво, жваво про готичний стиль і будову, пояснюючи свої виклади тут і там цікавими ілюстраціями (Ольга Кобилянська, III, 1956, 319); Що ж до подій у самій Голландії, то кращої ілюстрації, ніж недавні криваві події [1946 р.] на вулицях Амстердама, бути не може (Юрій Смолич, Після війни, 1947, 70); Масова вакцинація проти поліомієліту.. може бути ілюстрацією досягнень сучасної науки і впровадження їх в практику (Наука і життя, 1, 1962, 48).
4. Музичне зображення якої-небудь теми, ідеї тощо; музичний супровід до них. Змінювалася [у звуковому кіно] функція музики, яка з простої ілюстрації до німого фільму перетворювалася на органічний компонент його образної структури (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 12).