ІЛЮМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюмінувати. За палацом і садом видно на горі верхи домів і мінарети мечетей, ілюмінованих в ніч Рамзана [Рамазана] (Нечуй-Левицький, II, 1956, 462);
// у знач. прикм. Увечері заграв різнобарвними огнями ілюмінований парк (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 12);
// ілюміновано, безос. присудк. сл. Запалали святкові вогні, вулиці ілюміновано (Радянська Україна, 23.VI 1961, 4).
ІЛЮМІНОВАНИЙ
Тлумачення слова