ІКОНОПИ́СЕЦЬ, сця, чол. Художник, що малює ікони. На покуті по всіх стінах усе святії образи, та усе хорошої роботи, усе Борисівських іконописців (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 311); Захоплюємось ми нашим геніальним іконописцем Рубльовим і неперевершеними полотнами епохи Відродження (Олександр Довженко, III, 1960, 111).
ІКОНОПИСЕЦЬ
Тлумачення слова