ІКО́НОПИС, у, чол. Галузь релігійного живопису. Твори іконопису були дуже поширені на Русі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 526);
// Мистецтво малювання ікон. Чи не один із перших у Західній Україні Франко порушує питання наукового вивчення старого українського іконопису, його високої естетичної цінності (Мистецтво, 4, 1956, 2).
ІКОНОПИС
Тлумачення слова