ҐО́НТОВИЙ, а, е. Зробл. з ґонту (з ґонти). — Був у нас добрий будинок з вербини, Ґонтовий дах, димарі із цеглини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 339); Як чоловік має четверо коней, ґонтову стріху й ворота.., то кожному схочеться дочку свою за таким чоловіком бачити (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 222).
ҐОНТОВИЙ
Тлумачення слова