ГИНДИ́К, а, чол., діал. Індик. Дядькові Єгорові.. міщани з хуторів приносили курей, гиндиків, качок, гусей (Збірник про Кропивницького, 1955, 34); [Козачук:] Засмажимо кабана пудів на сім. Наріжемо гусей, гиндиків (Юрій Мокрієв, П’єси, 1959, 29); * У порівняннях. Бовкун сидів надутий, мов гиндик (Семен Скляренко, Хазяїни, 1948, 62).
ГИНДИК
Тлумачення слова