ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки «ги-ги». Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок, взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 550);
// Насміхатися, глузувати. — Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, — гигикав бородань. — Гляньте на цього візника! (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 65).
ГИГИКАТИ
Тлумачення слова