ГИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 334);
// Який виражає огиду. Слизькі холодні руки фельдфебелеві ковзались по тілу. Пересмикувала гидлива дріж (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 5); Гидливий рух Потоцького не уникнув його [Юстовського] пильних очей (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 101).
ГИДЛИВИЙ
Тлумачення слова