ГВАРДІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гвардія 1 і гвардієць 1. Проходячи сусідню хату, я побачила молодого офіцера в гвардійській формі (Леся Українка, III, 1952, 620); Генерал мовчки розстебнув гімнастьорку, зняв з своїх грудей гвардійський значок і віддав Калюжному (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 271);
// Такий, як у гвардійця. — Мирославо Наумівно, дай мені слово, — звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (Андрій Головко, II, 1957, 463).
ГВАРДІЙСЬКИЙ
Тлумачення слова