ГУВЕРНА́НТКА, и, жін. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка. Настусю вчили вдома дорогі гувернантки та усякі вчительки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); Синів віддали до школи, молодша дочка вчилася коло гувернантки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 6).
ГУВЕРНАНТКА
Тлумачення слова