ГУСТІШАТИ, аб, недок. Ставати, робитися густішим (див. густий 1 —3). Дедалі ліс усе густішав (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 174); Стрілянина наближалась, густішала (Олесь Гончар, III, 1959, 359); В оселі.. гасне каганчик, при місячному сяйві збільшуються, неначе виростають, пучки і снопики зілля, і густішає їхній настій (Михайло Стельмах, I, 1962, 140); Густішає туман, мов привиди, бродять у ньому люди (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 192).
ГУСТІШАТИ
Тлумачення слова