ГУСНУТИ, не, недок. Ставати густим (у 1—3 знач.). Юрба гусне, зростає, а козаки все сунуть і сунуть крізь ліс (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 483); Молоко уже гусне, але ще йому не пора (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 325); Крізь легкий серпанок туману, крізь нічний смерк, який гуснув щохвилини, Кртовський ще виразно бачив темний контур транспорту над водою (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599); * Образно. Довго, безвідрадно мовчали [Груня та Гнат], прислухалися, як гусне нудьга в грудях (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 240).
ГУСНУТИ
Тлумачення слова