ГУЩА́ВІНЬ, і, жін., розм. Те саме, що гущавина 1. У мостившись в очереті, я починаю пильнувати за гущавінню протилежного берега (Олесь Гончар, Мата.., 1959, 53); Лежачи на возі, він бачив синюватий обрис своєї хати, гущавінь саду і застиглі дві постаті біля тину (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 561).
ГУЩАВІНЬ
Тлумачення слова