ГУРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Збиратися в одне місце, створюючи гурт (див. гурт 1). Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ґанку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 44); Молодь гуртувалася біля оркестру, що розташувався під гіллястим дубом (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 80); * Образно. Глянув і я в небо. Там гуртувалися ..сиво-білі хмари (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 72).
2. Об’єднуватися однією ідеєю, метою. Од нього [Гущі] вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 66); За сталий мир, за вільний труд, за щастя Гуртуються народи в боротьбі (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 15).