ГУРТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Організовувати що-небудь ціле з окремих, самостійних частин, одиниць; об’єднувати. Їде Килигей знайомими місцями, де промайнула молодість, де гуртував торік повстанців супроти Антанти (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 666);
// Об’єднувати однією ідеєю, метою. Поет показує, що ідеї Леніна, ідеї комунізму поширюються по світу, гуртують знедолених, підносять їх гідність (Історія української літератури, II, 1956, 409).
ГУРТУВАТИ
Тлумачення слова