ГУРТО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до гурток 1. Поміж чорних, закритих яток бродять окремі гурточки та пари (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Хоч малолітні діти й допомагали [батькові] в роботі, але ніяк не справджувалась давня істина: «де робить гурточок, там повний куточок» (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 292).
ГУРТОЧОК
Тлумачення слова