ГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, чол. Член гуртка (у 2 знач.). Навіть у літературному гуртку в Лубнах він ніколи не нав’язував своєї думки гуртківцям (Олесь Донченко, VI, 1957, 132).
ГУРТКІВЕЦЬ
Тлумачення слова
ГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, чол. Член гуртка (у 2 знач.). Навіть у літературному гуртку в Лубнах він ніколи не нав’язував своєї думки гуртківцям (Олесь Донченко, VI, 1957, 132).