ГУРТІВНИ́К, а, чол. Погонич худоби. — А хто нині платить акуратно? — пояснював Мелітон Іванович. — Хіба ви самі платите гуртівникам? (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 127).
ГУРТІВНИК
Тлумачення слова
ГУРТІВНИ́К, а, чол. Погонич худоби. — А хто нині платить акуратно? — пояснював Мелітон Іванович. — Хіба ви самі платите гуртівникам? (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 127).