ГУРКОТЛИ́ВИЙ, розм. ГУРКІТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або здатний утворювати сильний гуркіт. Кулеметники покотили на гуркотливих коліщатах кулемет (Олесь Донченко, III, 1956, 193); Гуркотливий віз вихопився з вузенької вулички (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 148); В полі знов кружляють із плугами Невтомні, гуркітливі трактори (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 39).
ГУРКОТЛИВИЙ
Тлумачення слова