ГУ́РКАЛО, а, сер., розм. Дитяча іграшка або інший предмет, що гуркотить. Гуркала й брязкала відразу змовкли, і диліжанс став (Степан Васильченко, I, 1959, 184); Було гуркало нам робить [дід] та гринджолята (Данило Мордовець, I, 1958, 41); * У порівняннях. Вона [куля] хурчала, як дитяче гуркало, і переверта-шся в повітрі, як цирковий акробат (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 50).
ГУРКАЛО
Тлумачення слова