ГУПО́ТНЯВА, и, жін., розм. Те саме, що гупотіння. Гупотняву копит глушив глибокий шар пилу (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 157); — Товариші! Прощайте! — почувся вигук і потонув у лайці й гупотняві (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 157).
ГУПОТНЯВА
Тлумачення слова