ГУПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гупати. Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Юрій Яновський, I, 1954, 274); Гупнула [Наталя] дверима так, що аж стіни задрижали (Юрій Збанацький, Між .. людьми, 1955, 123); Вірьовка розв’язалась — уся споруда з дітворою глухо гупнула на землю (Олесь Донченко, I, 1956, 441).
ГУПНУТИ
Тлумачення слова