ГУ́ПАННЯ, я, сер. Дія за значенням гупати і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі з кошари почувся крик, потім гупання кроків (Іван Франко, I, 1955, 108); З розчинених дверей [кузні] лунали ритмічний дзенькіт заліза й гупання молотів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 194); Любив гупання яблук в саду (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 474).
ГУПАННЯ
Тлумачення слова