ГУЛЬВІСА

ГУЛЬВІ́СА, и, чол., розм. Той, хто любить гуляти (у 2—4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. А з яру та з лісу 3 собаками та псарями Іде пан гульвіса (Тарас Шевченко, II, 1953, 131); По той бік вулиць юрмились люди, цікаві знати, чим закінчиться засідання, або й просто роззяви та гульвіси (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 366);  * Образно. Тільки баский вітер-гульвіса хизувався своєю невгамовною вдачею, гасав серед дерев, шматував стріхи (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 128).