ГУЛЯ́Й-ГО́РОД, а, чол. Пересувна бойова споруда із окремих щитів з бійницями, що використовувалася російськими військами та запорізькими козаками при облозі фортець і т. ін. До стіп монастиря, нарешті, підкотили гуляй-городи, заплетені лозою і набиті землею башти, з яких повстанці могли розстрілювати монахів через стіни (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 368).
ГУЛЯЙ-ГОРОД
Тлумачення слова