ГУЛ, у, чол. Віддалений або тривалий шум, що часто утворюється внаслідок злиття багатьох одноманітних або різнорідних звуків. Мелашка заспівала пісні. Пішов гул по лісі і розлився по долині срібною луною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 309); В залі прокотився тихий гул задоволення (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 458); Кулеметна стрілянина зливається в суцільний гул (Іван Багмут, Записки.., 1961, 120).
ГУЛ
Тлумачення слова