ГУ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням гукати 1 і звуки, утворювані цією дією. — І-гі-гі-і! — почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236); Вітер.. вертав до Васьки його гукання: — Тату-у-у! (Іван Микитенко, II, 1957, 83).
ГУКАННЯ
Тлумачення слова