ГУДУ́ЧИЙ, ГУДЮ́ЧИЙ, а, е. Який гуде. Стіни німі, вікна німі; один гудучий, лютий зимній вітер розносить.. жіночу пісню, жіночий жаль… (Нечуй-Левицький, I, 1956, 89); Семенові хотілося бачити навколо густий гудючий натовп (Леонід Смілянський, Зустрічі.., 1936, 78).
ГУДУЧИЙ
Тлумачення слова