ГУДІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням гудіти 1, 2 і звуки, утворювані цією дією. Їй почало здаватися, що вона засинає, заколисана гудінням вітру (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 257); Її вуха ловили шепіт дерев, дзюрчання струмка, гудіння невидимих бджіл (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 57); — А-а-а! — закричала Саня, але крик її потонув у гудінні, шипінні й свисті паровога (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 174).
ГУДІННЯ
Тлумачення слова