ГУБА́ТИЙ, а, е. 3 великими губами (див. губа 1 1). Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Тарас Шевченко, I, 1951, 15); Губатий, з орлиним носом, з зухвало-веселими сірими очима і басовитим соковитим голосом, він був з тих людей, що запам’ятовуються з першого погляду (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 108).
ГУБАТИЙ
Тлумачення слова