ГУА́Ш, і, жін.
1. Фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар. Гаї вигравали всіма відтінками зелені, від акварельного прозоро-салатного до темно-зеленого, наче писаною гуашшю на блакитному тлі (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22).
2. Картина, малюнок, виконані такою фарбою.