ГРИВА́СТИЙ, а, е, розм.
1. З великою, довгою гривою (у 1 знач.). За вербами нестриножені коні підіймають гривасті голови (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 301); — Молодий чоловіче! — гукнув з машини уже без капелюха гривастий незнайомець (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 102); * Образно. Мчать хмарки гривасті у далекий край (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 148).
2. З гривами (у 2 знач.). Гривастий рельєф.