ГРИВАНЬ

ГРИВА́НЬ, я, чол., розм.

1. Кінь з великою гривою. Гривань [кінь] уже рвонувся, і чобіт [Мамая] лишився в руках у хорунжого (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 108).

2. перен. Чоловік з довгим густим волоссям.