ГРИМКОТІ́ТИ, очу, отиш. недок., розм. Підсил. до гриміти 1. Спершу, коли Христя чула його голос, що гримкотів аж під високою банею, її душа.. дрібно тремтіла сполоханою пташкою (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 70).
ГРИМКОТІТИ
Тлумачення слова