ГРИФ 1, а, чол.
1. У міфології стародавнього світу — фантастична істота з головою орла й тулубом лева; грифон. Величезні кам’яні слони, а також леви і грифи оточують храм (Василь Минко, Намасте.., 1957, 25).
2. Великий хижий птах ряду соколоподібних, що живе в деяких горах і живиться падаллю. Біологічно схожий на стерв’ятника чорний гриф.. Належить до найбільших хижих птахів (Посібник з зоогеографії, 1956, 117); Чи не все одно — як помирати?.. У Бомбеї, — нам розповідають, — Грифам хижим тіло залишають… (Микола Шеремет, Інд. зошит, 1958, 9).
ГРИФ 2, а, чол. Довга вузька частина струнних інструментів, вздовж якої натягнуті струни. Йому знову хотілося повернутися на ринг, ..як хочеться скрипалеві доторкнутися до тонкого грифа скрипки чутливими пальцями (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 54); Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Леонід Первомайський, II, 1958, 99).
ГРИФ 3, а, чол. Печатка, штемпель із зображенням чийого-небудь підпису або якогось іншого рукописного тексту, а також відбиток такого підпису чи тексту на документі і т. ін. Ріго мовчки простягнув йому кілька аркушів глянцевого паперу, на яких красувався герб і гриф графині (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 252).