ГРУБІЯ́НИТИ, ню, ниш, недок. Поводитися грубо; говорити грубощі. Нині зву його, заплати Домагаюсь по-доброму — Він мені ще грубіянить (Іван Франко, X, 1954, 252); Він відповідав їй скупо, неохоче, часто грубіянив, незаслужено ображав (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 289).
ГРУБІЯНИТИ
Тлумачення слова