ГРУБІЯ́Н, а, чол. Той, хто поводить себе грубо, говорить грубощі. Характер Полонія спотворений, — вийшов не царедворець, а неотесаний грубіян (Леся Українка, V, 1956, 233); — Ти про нього піклуйся, ти годуй його, ти вболівай за ним, а він, грубіян отакий, буде тобі різні капості чинити! (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 21).
ГРУБІЯН
Тлумачення слова