ГРУБЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до грубий 1, 2, 4. Невисокий на зріст, але грубенький, Мацієвський справляв враження скорше кремезного агронома, аніж інженера (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 144); На голові її була у крапочку хустинка; сачок з грубенького сукна (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 193); Вона почула приглушений грубенький сміх Октусин (Леся Українка, III, 1952, 657).
ГРУБЕНЬКИЙ
Тлумачення слова