ГРО́ШИК, а, чол. Пестл. до гріш. Катря зайчика знайшла, Калача йому дала, А для діток — грошик мідний — Хай харчів їм купить, бідний (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 57); Мені нема чого переїжджати: тут моя дідизна, тут моя земля. Я з грошика і з кошика жити не можу (Михайло Стельмах, II, 1962, 213).
ГРОШИК
Тлумачення слова