ГРОМИ́ЛО, а. чол. Той, хто громить що-небудь, катує когось, здійснює погроми, чинить звірства. Гітлер, вбивця і громило, Налетів війни конем… Та радянська дужа сила Так ударила вогнем, Що пришилось на битій шкапі Гаду ноги волокти (Степан Олійник, Вибр., 1957, 374).
ГРОМИЛО
Тлумачення слова