ГРЯКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до грякати Вийшов [піп] із хати і так грякнув дверима, що аж глина посипалась з стелі (Олекса Стороженко, I, 1957, 158); Десь неподалеку в степу грякнув грім (Андрій Головко, I, 1957, 428).
ГРЯКНУТИ
Тлумачення слова