ГРЯДУ́ЩИЙ, а, е, уроч. 1. Який настане, прийде; майбутній, прийдешній. І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі — Ми, днів нових бійці і теслярі, Каменярі грядущої комуни (Максим Рильський, I, 1956, 336);
// у знач. ім. грядуще, щого, сер. Те, що настане, прийде; майбутнє, прийдешнє. Ми йдемо у грядуще невпинно — комунізму надходять літа (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 61).
На сон грядущий — перед сном. [Софія:] Благословіть на сон грядущий… (Іван Микитенко, I, 1957, 309).
ГРЯДУЩИЙ
Тлумачення слова